DOI: 10.32702/2307-2156-2022.5.71
УДК: 339.543
О. В. Банчук-Петросова, Л. М. Єфіменко
ФОРМУВАННЯ ЄДИНОЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Анотація
Зазначено, що бар'єри нетарифного характеру часто виступають у замаскованому вигляді і можуть запроваджуватися рішеннями державних органів влади різних рівнів. Додатково до мит вони створюють перешкоди пропуску іноземних товарів через митний кордон. До них відносяться: застосування захисних заходів (кількісні обмеження імпорту, митні та консульські формальності та ін.); внутрішні економічні заходи, що впливають ціну товару (податки, акцизні збори, субсидії та інших.); адміністративні розпорядження, технічні норми та стандарти, що визначають порядок використання товару; державні закупівлі та замовлення; "обмежувальна ділова практика монополій" (угоди про поділ ринків) та ін. У міру зниження мит посилюється використання податків, особливо у країнах ЄС, США, Японії, Застосування різних рівнів податкових ставок, зміна структури оподаткування, способів стягування податків є більш гнучким і замаскованим засобом конкурентної боротьби, ніж імпортне мито.
Визначено, що одним з найважливіших завдань у галузі митно-тарифного регулювання, на наш погляд, є його радикальна зміна для того, щоб паралельно з фіскальною функцією імпортні мита формували таке економічне середовище, яке могло б стимулювати розвиток зовнішньої торгівлі, залучення іноземних інвестицій та створювати умови для ефективної конкуренції між іноземними та вітчизняними товаровиробниками. Як правило, валютний контроль (механізм адміністративного нагляду з боку держави за дотриманням правил та норм валютного регулювання) використовується країнами найбільшою мірою в період кризи економіки. Його застосування необхідно за умов лібералізації економічних відносин, з метою захисту фінансової самостійності, стабільності грошової системи, зміцнення курсу національної валюти.
Ключові слова: державне регулювання; доходи державного бюджету; зовнішньоекономічна діяльність; зовнішня торгівля; експортний потенціал; тариф на імпорт.
Література
1. Брояка А.А. Оцінка та шляхи підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. Серія: Економічні науки. Полтава, 2012. Випуск 5. Том 2. С.46–51.
2. Вакульчик О.М. , Дубицький Д.П. Аналіз ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Вісник Академії митної служби України. Сер. : Економіка. 2012. №2. С.75–82.
3. Васюк Т.В. Методи дослідження та визначення економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання. Актуальні проблеми економіки. 2015. № 3. С. 131–136.
4. Козак Ю.Г. , Логвінова Н.С., Заєць М.А. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств. К. : Освіта України, 2012. 272 с.
5. Котиш О.М. Теоретичні аспекти ефективності зовнішньоекономічної діяльності: понятійно-категоріальний апарат. Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 17–18 листопада 2016 р. Харків : ФОП Лібуркіна Л.М., 2016. С. 334–340.
6. Кривов’язюк І.В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: навч. посіб. Луцьк: Надстир’я, 2005. 140 с.
O. Banchuk-Petrosova, L. Yefimenko
FORMATION OF A UNIFIED STATE POLICY IN THE FIELD OF FOREIGN TRADE
Summary
It is noted that non-tariff barriers often appear in disguise and can be introduced by decisions of public authorities at various levels. In addition to customs duties, they create barriers to the passage of foreign goods across the customs border. These include: the application of protective measures (quantitative restrictions on imports, customs and consular formalities, etc.); domestic economic measures that affect the price of goods (taxes, excise duties, subsidies, etc.); administrative orders, technical norms and standards that determine the order of use of goods; public procurement and orders; "restrictive business practices of monopolies" (market sharing agreements), etc. As customs duties decrease, so does the use of taxes, especially in the EU, the United States, and Japan.
Thus, in the field of currency regulation, we should maintain the following key constraints that ensure the stability of the country's financial system: to ensure control over the receipt of foreign exchange earnings from exports of services; to prohibit the use of foreign currency for payments and settlements between residents of Ukraine within the country, except in a number of specially stipulated cases; introduce a simplified form of currency control over foreign trade transactions; strengthen the responsibility of authorized banks, territorial offices of the NBU for violations of currency legislation and for transactions for which passports are not issued agreements; demand full repatriation of export earnings to Ukraine without the requirement to sell part of it; retain the authority of the National Bank of Ukraine to impose emergency temporary protective measures on additional restrictions on foreign exchange transactions in the event of a real threat of currency and financial crisis to protect the country's economy from adverse external influences and harm foreign trade participants; to carry out gradual liberalization of currency regulation and currency control over several years as the Ukrainian economy becomes normal; coordinate the liberalization of foreign exchange transactions with the reform of the banking sector; to ensure an effective system of control over the state of credit and stock markets.
It is determined that one of the most important tasks in the field of customs and tariff regulation, in our opinion, is its radical change in order to create an economic environment in parallel with the fiscal function of import duties that could stimulate foreign trade, attract foreign investment and create foreign investment. conditions for effective competition between foreign and domestic producers. As a rule, currency control (a mechanism of administrative supervision by the state over compliance with the rules and norms of currency regulation) is used by countries most during the economic crisis. Its application is necessary in the context of liberalization of economic relations, in order to protect financial independence, stability of the monetary system, strengthening the national currency.
Keywords: state regulation; national income; foreign economic activity; foreign trade; export potential; trade and economic policy.
References
1. Broyaka, A.A. (2012), “Estimation and ways to increase the efficiency of external economic activity of the enterprise”, Naukovi pratsi Poltavs'koi derzhavnoi ahrarnoi akademii. Seriia: Ekonomichni nauky, vol. 5, pp. 46–51.
2. Vakulchyk, O.M. and Dubitsky, D.P. (2012), “Analysis of the effectiveness of external economic activity of the enterprise”, Visnyk Akademii mytnoi sluzhby Ukrainy. Ser. : Ekonomika, vol. 2, pp. 75–82.
3. Vasyuk, T.V. (2015), “Methods of research and determination of economic efficiency of external economic activity of business entities”, Aktual'ni problemy ekonomiky, vol. 3, pp. 131–136.
4. Kozak, Y.G., Logvinova, N.S., Zayets, M.A. (2012), Zovnishn'oekonomichna diial'nist' pidpryiemstv [External economic activity of enterprises], Education of Ukraine, Kyiv, Ukraine, P.272.
5. Kotysh, O. M. (2016), “Theoretical aspects of the effeciency of external economic activity: a conceptual-categorical apparatus”, Materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii [Materials of the International scientific and practical conference], Konkurentospromozhnist' ta innovatsii: problemy nauky ta praktyky [Competitiveness and Innovation: Problems of science and practice], Kharkiv, Ukraine, 17–18.11.2016, pp. 46–51.
6. Kryvovyazyuk, I.V. (2004), Zovnishn'oekonomichna diial'nist' pidpryiemstva [External economic activity of enterprises], Nadstyr'ya, Lutsk, Ukraine, P.140.
№ 5 2022
Дата публікації: 2022-05-26
Кількість переглядів: 660
